- бунтівничий
- —————————————————————————————бунтівни́чийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
бунтівничий — а, е. Те саме, що бунтівницький … Український тлумачний словник
бунтівний — (який має причетність до соціяльних заворушень, перейнятий бунтарством), заколотний; бунтівливий (схильний до бунту); бунтарський, бунтівницький, бунтівничий … Словник синонімів української мови
бунтівничість — чості, ж. Абстр. ім. до бунтівничий … Український тлумачний словник
бунтівничо — Присл. до бунтівничий … Український тлумачний словник